/Files/images/IMG_2380.JPG

Як пояснити дитині правила поведінки при повітряній тривозі

У Нацполіції зазначили, що дорослі мають роз'яснити дітям порядок дій, коли лунають сирени. За певних обставин алгоритм може бути дещо різним, але найголовніше правило звучить так: почув сирену — одразу прямуй до укриття.

Залежно від того, де знаходиться дитина — в школі чи вдома — вона має знати, як діяти швидко та без паніки.

Якщо сирена повітряної тривоги застала на вулиці, необхідно:

  • Одразу прямувати до найближчого укриття (підземні переходи, метро тощо).
  • Якщо дитина не знає, куди йти – нехай спитає у дорослих.
  • Якщо поряд немає укриття, але видно лісосмугу, варто прямувати туди і сховатися (дерева забирають на себе розліт осколків).

Вдома при повітряній тривозі потрібно:

  • Закрити вікна, вимкнути всі прилади та світло.
  • Швидко одягнутися, взяти з собою тривожну валізу з необхідними речами.
  • Разом з дорослими прямувати до укриття та уважно стежити за повідомленням місцевої влади, правоохоронців.
  • Якщо поруч немає укриття, дотримуватися правила "двох стін".

Що треба робити під час повітряної тривоги у громадському місці

  • Уважно слухати повідомлення адміністрації закладу, де перебуваєте дитина (або ви), і дотримуватись озвученої інструкції.
  • Під час евакуації не користуватися ліфтом, а спускатись тільки сходами.
  • Прямувати до укриття чітко визначеним маршрутом.

/Files/images/основні правила мінної безпеки.png

/Files/images/IMG_2378.JPG

/Files/images/IMG_2379.JPG

Безпека дитини під час новорічних свят

/Files/images/Без названия (5).jpg

Попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

Пам’ятайте – безпека ваших дітей насамперед залежить від вас. Не полінуйтеся вкотре нагадати дітям основні правила безпечної поведінки на дорозі, звертаючи увагу на особливості дорожнього руху. І, звичайно, дотримуйтесь правил самі, адже найкраще навчання – це ваш особистий приклад правильної поведінки.

/Files/images/Без названия (3).jpg

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання - забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

- не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;

- вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

- на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

- не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

- вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай - спереду, тролейбус, автомобіль та автобус - позаду);

- не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

- не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

- не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ ПОРАД!

/Files/images/foto.jpg /Files/images/бжд.png /Files/images/вогонь.jpg /Files/images/бжд1.jpg

Організація роботи з безпеки життєдіяльності дітей у закладі дошкільної освіти

Заклад дошкільної освіти забезпечує право дитини на охорону здоров'я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпекадітей повинні бути життєвою стратегією, пріоритетом у роботі дошкільних закладів.

Закон України "Про дошкільну освіту"

Дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля. Знати правила безпечного перебування вдома, у дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція)

Що таке безпека дитини?

Безпека – це:

  • знання дітей-дошкільників про певні небезпечні ситуації та людей, які можуть загрожувати здоров'ю та життю, уміння правильно поводитися у різних ситуаціях;
  • навички самостійних рішень у певних надзвичайних ситуаціях.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає вимоги щодо безпеки життєдіяльності дітей у освітній лінії «Особистість дитини» в розділі "Здоров'я та фізичний розвиток".

Для виконання цього завдання створили комплексну систему роботи з ОБЖ з кадрами дошкільного навчального закладу, батьками, дітьми та громадськістю.

Реалізуючи завдання Базової програми, педагогами розроблені програми роботи з безпеки життєдіяльності дітей у дошкільних закладах:

  • "Дитина в довкіллі" Л. Калуської;
  • "Абетка безпеки дитини" Л. Якименкота близько десяти педагогами дошкільних навчальних закладів.

Освітню роботу з дошкільниками проводимо у таких напрямках:

  • життя серед людей, у природному та предметному середовищі;
  • правила поведінки з вогнем;
  • безпечні та небезпечні вулиці та дороги;
  • виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

В організації освітньої роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:

  • така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;
  • максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;
  • слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).

Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків. Однозначного ставлення до цієї думки ні серед педагогів, ні серед батьків немає. Вирішувати це слід в кожному конкретному випадку, враховуючи рівень дітей, їх індивідуальні особливості, можливості дорослих. Необхідно пам'ятати, навчаючи дітей безпечній поведінці, важливо не залякати їх, не зламати їхньої природньої допитливості та зацікавленості оточуючим світом. Головне правило для вихователів та батьків – не лякати дітей можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність.

Перевага в освітньому процесі надається цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.

Більше уваги приділяємо організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.

Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, систематично проводимо роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:

1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;

2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення

Для цього використовуємо весь арсенал методичної роботи з педагогічними працівниками. Така робота має бути комплексною та різноплановою. Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

  • перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;
  • формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;
  • вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;
  • виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.

Важливою формою роботи з дошкільниками та колективом закладу дошкільної освіти із забезпечення безпеки у НС відповідно рекомендацій МОН України від 21.02. 2000 року №1/9-38 було започатковано проведення щорічно у травні Тижня безпеки дитини.

Мета його:

  • поліпшити якість освітнього процесу з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;
  • вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички педагогів з формування у дошкільнят ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя;
  • пропагувати здоровий спосіб життя серед дітей та батьків;
  • інтегрувати суспільне та родинне виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини.

Ефективність роботи з питань безпеки життєдіяльності дитини значною мірою залежить від позитивного прикладу дорослих. Педагогам слід не тільки враховувати це в особистій поведінці, але й приділяти цьому значну увагу під час роботи з батьками. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини дотримання будь-якого правила поведінки, якщо вони самі не завжди його дотримуються. Педагоги та батьки мають порозумітися між собою, адже різні вимоги, що висуваються вдома та в навчальному закладі, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресію.

Роботу доцільно проводити за напрямками:

  • організація роботи з метою інформування про спільну роботу та стимулювання їхньої активної участі в ній;
  • ознайомлення з роботою дошкільного навчального закладу за певною програмою;
  • організація різноманітних заходів за їх участю та участю спеціалістів різних структур: працівників правоохоронних органів, працівників МНС, медичних працівників тощо; ознайомлення їх з результатами навчання дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків).

Спільна робота з педагогами, дітьми, батьками забезпечить дітям перед вступом до школи різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я – це найдорожче багатство. А дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.

Якщо ви заблукали у лісі

  • Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.
  • Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.
  • Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.
  • Існує багато способів визначення сторін горизонту:
    • за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;
    • за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході.
    • за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь
    • за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.
    • за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті "(" - на сході;
    • існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.
  • Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.
  • Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.
  • Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інш.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.
  • Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.
  • Запам'ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.
  • Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Пам`ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах. Тому:

  • знайте приблизно свій шлях мандрівки;
  • майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;
  • майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;
  • майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

Електробезпека дітей: поради батькам

Насправді ймовірність ураження дитини електричним струмом у домашніх умовах не дуже велика. Але електричні прилади можуть бути небезпечними в іншому плані. Ігри з добре працюючими або старими електроприладами можуть призвести до опіків і навіть до пожежі. Найчастіше ви самі можете зрозуміти, чи несуть ваші електроприлади, а також розетки небезпеку, просто глянувши на них. При цьому звертайте особливу увагу на потертості або підпалини.

Нагрівальні прилади, такі як електроплити й електрочайники, як правило, використовують набагато більше енергії, ніж телевізори або настільні лампи. Тому, якщо ми вмикаємо в одну розетку одночасно багато потужних приладів, це може призвести до пожежі.

Загальні поради про електробезпеку

Є кілька порад, які допоможуть запобігти пожежам, пов'язані з електроприладами, незалежно від того, скільки років вашій дитині.

  • Вимикайте всі електричні пристрої, які можуть нагріватись, такі як випрямляч для волосся або праску, відразу ж як тільки ви закінчили ними користуватись. Таким чином ви уникнете ризику виникнення пожежі.
  • Періодично оглядайте ваші прилади й розетки, щоби переконатися, що вони придатні для роботи. Підпалини на розетках або потертість дротів означатимуть наявність проблем, які треба негайно усунути.
  • В одне гніздо розетки дозволено вмикати тільки один пристрій. Розгалужувачі типу трійника можуть допомогти вам запустити кілька пристроїв відразу, але при цьому вони можуть бути небезпечними. Намагайтесь не перевантажувати розетки, особливо енергоємними приладами, такими як чайник і праска.
  • Вимикайте електроприлади, перш ніж лягати спати. Чи знаєте ви, що зарядний пристрій для мобільного телефону може перегрітись і спалахнути, якщо буде залишений у мережі надовго? Якщо електричний пристрій не розрахований на цілодобову роботу, наприклад, так, як розрахований на це холодильник, вимкніть його й від’єднайте від мережі.

Малюки до 3-х років

Вони досить дорослі, щоби зрозуміти прості інструкції, але поки що не дуже розуміють сенс слова «небезпека», до того ж дуже допитливі. Усе це означає, що краще тримати небезпечні електричні об'єкти поза досяжністю зовсім ще маленьких дітей.

  • Електричні пристрої можуть бути дуже привабливими для малюків, особливо, якщо їх використовують мама й тато. Ховайте пристрої подалі від дітей: у шафу або на високу полицю, щоб вони не змогли дістатись до них і ввімкнути в мережу.
  • Діти можуть відчувати бажання засунути пальці в розетку або гратися в дорослих, що буває досить часто, і при цьому захотіти ввімкнути в мережу ваші «дорослі» електроприлади, навіть і такі потужні, як випрямляч для волосся або праску. Щоб уникнути небажаного поводження дітей з розетками та електроприладами, найкраще придбати комплект заглушок для розеток із ключем, а також забрати від малюків небезпечні прилади.

Малюки 3–5-ти років

Коли діти дорослішають, вони починають шукати все більше й більше пригод. Але в той же час старші діти вже готові до усвідомлення того, що є небезпечним, а що ні.

  • Прищеплюйте дітям позитивні звички. 3–5-річні малюки не більше захищені від електричних опіків та ударів, ніж немовлята й малюки до 3-х років. Тому коли ваші пояснення для немовлят і дітей до 3-х років виявились корисними, вони будуть актуальні й тепер, коли ваші діти підросли.
  • Позитивні звички важко кинути. 3–5-річні малюки цілком можуть вивчити основні правила техніки безпеки. Навчіть їх триматись подалі від розеток і не бавитися з технікою. Іноді вони можуть і про щось забути, але це не означає, що ваші уроки не знадобляться їм у майбутньому.
  • Вода й електрика несумісні, хоча багато батьків не поспішають розповідати про це дітям. Якщо ви розкажете малюкам, звідки чекати небезпеки, вони будуть менш схильні робити помилки.

Діти 5–7-и років

На дітей віком 5–7-и років можна покласти трохи більшувідповідальність. Уроки безпеки можуть бути цікавими й веселими як для них, так і для вас, і допоможуть розвивати пам'ять. Не чекайте, що вони запам'ятають усе, але вони повинні зрозуміти сутність тих небезпек, про які ви розповідаєте. Ознайомлення дітей із заходами безпеки приносить велику користь.

  • Якщо діти використовують електроприлади, вони, як і раніше, повинні перебувати під наглядом, але ви можете очікувати від них розуміння деяких видів ризику.
  • Відповідальність може бути страшним словом навіть для дорослих. Хоча дітей 5–7-ти років можна починати вчити доглядати за своїми молодшими братами й сестрами – у цьому віці вони ще не зовсім готові до такої відповідальності, особливо якщо в кімнаті є електроприлади.
  • Іграшки, в яких використовується електрика, спочатку спроектовані так, щоб убезпечити від ураження електричним струмом. Однак варто нагадати дітям про їх правильне використання й пояснити можливу небезпеку.

/Files/images/електробезпека.jpg

Надзвичайнаситуація. Що робити? Деякі поради населенню щодо дій в екстремальних умовах

  1. Правила поведiнки i дii населення пiд час стихiйного лиха
  2. Дiя населення i правила поведiнки при аварiях на хiмiчно небезпечних обeктах
  3. Дii населення i правила поведiнки при аварiях на атомних енергетичних установках
  4. Правила поведiнки i дii населення при пожежах
  5. Правила поведiнки i дi населення при загрозi виникнення i виникненнi аварiй на мережах газозабезпечення
  6. Правила поведiнки i дii населення при загрозi ураження парами ртутi
  7. Правила поведiнки i дii населення в осередку iнфекцiйних захворювань
  8. Само- i взаeмодопомога при ураженнях i травмах
  9. Оповiщення населення про стихiйнi лиха аварii i катастрофи
  10. Деякi поради населенню з правил збирання та профiлактики отруeння грибами
  11. Поради населенню щодо захисту вiд деяких неблагоприятних факторiв навколишнього природного середовища
I. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ
ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоп-лення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.
Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.
Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особис-тим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.
Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.

1.1. Землетруси

Землетруси– підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.
Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.
Попередити землетрус неможливо, але у випадку опо-віщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.
При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.
Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.
У подальшому необхідно діяти у відповідності з обста-новкою, що склалася, виконувати всі розпорядження орга-нів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивіль-ного захисту населення.

1.2. Ураган (смерч, гроза, злива)

Ураган- це вітер великої руйнівної сили і значної три-валості, швидкість якого 33 м/с і більше.
Смерч- це висхідний вихор повітря, яке швидко обер-тається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.
Гроза– це атмосферне явище, що пов’язано з роз-витком потужних купчасто-дощових хмар, що супровод-жується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .
Злива- короткочасні атмосферні опади великої інтен-сивності.
З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, бал-конів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.
Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами хар-чування і медикаментами, особливо перев’язочними мате-ріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використо-вувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Забороненознаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.
Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бу-рею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач і т.п.
Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

1.3. Снігові замети (хуртовина)

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хур-товин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність насе-лення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).
Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випа-дання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.
З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що до-поможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для лю-дей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають пов-ну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися по-долати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходи-ти із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом авто-мобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здава-лися надійними з першого погляду, через декілька десят-ків метрів можуть бути загублені.
У сільській місцевості з отриманням штормового попе-редження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантажен-ням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

1.4. Зсуви

Зсув– це сповзаюче зміщення грунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштов-хів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.
Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у грунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комуніка-ції, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.
Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням що-до умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.
Необхідно знати телефони управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ, штабу ЦО), підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.
Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перек-рити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.
Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення.

1.5. Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підви-щені місця. При рятувальних роботах необхідно прояв-ляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись ви-мог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятуван-ня майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.
При достатньому часі попередження паводку здійснюю-ться заходи щодо підготовки і проведення завчасної ева-куації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого за-топлення, про що оголошується спеціальним розпоряд-женням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання. Населенню пові-домляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.
За наявності достатнього часу, населення із небезпеч-них районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транс-порт з зазначенням його подачі.
У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами опові-щення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки.
Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.
Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого по-рядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомо-більних камер, бочок, бідонів та інших підручних мате-ріалів, які легші за воду.

1.6. Заходи обережності під час ліквідації наслідків
стихійного лиха

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).
Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.
Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.
Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів.
Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

II. ДІЯ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

Суб’єкти господарювання, що виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини, такі як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у випадку аварійних ситуацій являють собою небезпеку для населення.
Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів України внаслідок аварій з викидом (виливом) в повітря сильнодіючих отруйних речовин є акціонерні та державні суб’єкти господарської діяльності: м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції водозабезпечення та очисні споруди, холодильники, бази та склади хімічної продукції та інші.
Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря мо-же привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.
Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйними речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.
ХЛОР –це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випаровуванні і з’єднанні з паром води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленуватобілого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задишка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдиханні великих концентрацій.
Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.
АМІАК –це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дра-тують органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльо-зотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.
Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що використовують аміак, - промислові марки КД і М, ізольовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

2.1. Дія населення при оповіщенні про
хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.
Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.
Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у при-міщення.
Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необ-хідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.
Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.
Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району) і ретельно виконуйте їх.
При евакуації транспортом уточніть час і місце по-садки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначеного строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.
Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.
При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.

2.2. Дія населення при аваріях на залізничному і
автомобільному транспорті при перевезенні
небезпечних вантажів

Загорання, витік небезпечного вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені на транспорті) з небезпечним вантажем можуть привести до вибуху, пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин.
Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному конкретному випадку, Ви отримаєте із пові-домлення, яке передається управлінням (відділом) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міст обласного підпорядкування або сільських районів) через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв’язок служби охорони громадського порядку (міліція).
Запам’ятайте! Периметр небезпечної зони при ви-никнення аварії (катастрофи) на транспорті огороджується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено.
Основний спосіб захисту – своєчасно покинути небез-печну зону або осередок ураження.
Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герме-тизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, надіньте простіші засоби захисту (ватяну марлеву пов’язку, руш-ник), змочені водою.
Про можливість повернення до місця проживання (роботи) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням електронних засобів інформації.

2.3. Надання медичної допомоги при ураженні
сильнодіючими отруйними речовинами

В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.
На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовинами потерпілому забезпечити спокій і тепло.
При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.
ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.
ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою.
ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потерпілому штучне дихання.
ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потерпілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.
ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в медичний заклад.
ПРИ ОТРУЄННІ СДОР дійте у відповідності з отриманими розпорядженнями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту на-селення області (міста обласного підпорядкування, району).

III. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА АТОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВКАХ

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетич-них установках може привести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України.
Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України є: атомні електростанції, об’єкти господарської діяльності які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів.
Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (МНС України).
З цією метою по обласній (міських і районних) радіо-трансляційній мережі буде передано спеціальне повідом-лення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних ус-тановок, а також працівниками суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь).

3.1. Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактив-ного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.
Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в при-міщені. Включіть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управ-ління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення.
З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профі-лактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років 1/4 таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному зак-ладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна ви-користати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.
Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше пе-ребування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за пові-домленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела елект-роенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.
Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.
Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д.
В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.
Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

3.2. Дія населення при проживанні на місцевості з
підвищеним радіаційним фоном

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умо-вах підвищеного радіаційного зараження.
В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни.
Головну небезпеку для людей на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води.
Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин, підготувати своє житло, дотриму-ватися правил поведінки на зараженій території.

3.3. Захист органів дихання і покровів шкіри

Для захисту органів дихання використовуйте респі-ратор типу “Лепесток”, респіратори Р-2, У-2К (для дорослого населення), ватяні марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.
Запам’ятайте! Засоби захисту органів дихання необхідно обов’язково використовувати при випаданні радіоактивних речовин на території, де знаходиться ваше житло, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного заражен-ня (сильний вітер, проїзд транспорту, особливо по грунтовим дорогам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).
Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при находженні в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.
Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.


3.4. Захист житла, джерел води і продуктів харчування

Всі вікна в домі закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Закрийте димоходи, вентиляційні віддушини (отвори, люки). Килимові доріжки і килими зверніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою. Перед вхідними дверима поставте ємність з водою і поруч розстеліть килимчик.
Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відмістками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиленових пакетах, в холодильниках.

3.5. Дотримання правил радіаційної безпеки і
особистої гігієни

Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:
максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);
при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;
перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;
суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;
у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;
приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею;
воду вживайте тільки з перевірених джерел;
сільськогосподарські продукти з індивідуальних госпо-дарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;
виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;
не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

IV. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ
ПРИ ПОЖЕЖАХ

Пожежі –це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей.
При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.
При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:
Перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;
двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого по-вітря;
у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.
Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто хо-ваються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;
якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевер-тайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще більше роздуває вогонь;
побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;
при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;
якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;
в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;
горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або грунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;
якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дує вітер.
Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:
для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вгору і перекиньте її до упору; потім перевер-ніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);
вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.
Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;
для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцу шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом;
відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.
Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розповсюдження.
У разі виникнення пожежі при необхідності вик-ликайте пожежну команду за телефоном - 01.

VI. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ
ЗАГРОЗІ УРАЖЕННЯ ПАРАМИ РТУТІ

Пари ртуті, внаслідок забруднення ними приміщень квар-тири або будинку, відрізняються високою токсичністю для будь-яких форм життя. Отруєння людини парами ртуті розвивається протягом 8-24 годин і виражається загальною слабкістю, головним болем, болем при ковтанні, підвищеною температурою, катаральними явищами дихальних шляхів. Після з’являються болі ясен, в животі, розлад шлунку, а іноді запалення легенів. Хронічна інтоксикація розвивається за тривалий час і протікає без явних ознак захворювання, потім з’являється підвищена втома, слабкість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головні болі, головокружіння. Нерідко послаблена пам’ять.
Категорично заборонено зберігати харчі, палити цигарки і приймати їжу в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполук.
Зніміть одяг, прийміть душ, прополощіть рот 0,25 %-им розчином перманганату калію і необхідно почистити зуби.
Негайно зверніться за медичною допомогою.
Для захисту від парів ртуті, які перевищують гранично допустимі концентрації використовуйте промислові фільтруючі протигази і респіратори.
Негайно зверніться до управління (відділу) з питань НС та ЦЗН району (міста) для організації робіт з демеркуризації заражених приміщень (квартири, будинку).

VII. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

З метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань і ліквідації осередку, який виникнув, прово-диться комплекс ізоляційних обмежувальних заходів, що називається карантином або обсервацією, які передбачають виконання визначених правил.
Неможливо без спеціального дозволу покидати місце проживання. Без крайньої необхідності не виходіть з дому, уникайте місць великого скупчення людей. Два рази на добу вимірюйте температуру собі і членам сім’ї. Якщо вона підвищилася, і почуваєте себе погано, вам необхідно ізолювати себе від оточуючих в окремій кімнаті або відгородіться ширмою. Терміново повідомте про захворювання медичний заклад. У окремих випадках інфек-ційних захворювань дійте у відповідності з рекомендаціями органів охорони здоров’я.

Правила поведінки в осередку інфекційних
захворювань

Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’язково робіть вологе прибирання приміщень з використанням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів. Сміття необхідно спалювати. Знищуйте гризунів і комах - можливих збудників захворювань.
Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком.
При догляді за хворою людиною надівайте халат, косинку і ватяну марлеву пов’язку. Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте.
Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири (будинки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї , дійте так, як при заразній хворобі.
Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.

Безпека дорожнього руху

/Files/images/Без названия (1).jpg /Files/images/Без названия (6).jpg



Кiлькiсть переглядiв: 3346

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.