Педикульоз

Третій ворог - одежна воша. Саме вона вподобала тих, хто не дружить з водою та милом. Тома одежна воша - неодмінний супутник соціальних катаклізмів - війн, революцій і тяжких економічних криз. Вона живе в одязі, переповзаючи на тіло лише, щоб трохи попоїсти. Це найбільш небезпечний різновид вошей, адже саме вони переносять висипний тиф.

ЧУХ І СВЕРБЛЯЧКА

Основний симптом педикульозу - сильне свербіння шкіри голови, яке може розпочатися навіть через півроку після зараження. На щастя, великої шкоди здоров’ю воші не завдають, однак якщо розчісувати місця укусів, то можуть утворитися ранки, до яких легко потрапляє інфекція.

Тож, як позбутися надокучливих "квартирантів"? Здавалося б, перше, що приходить у голову - чисто вимити її. Але не так давно вчені з’ясували, що головні воші віддають перевагу чистому житлу, більше того, вони зовсім не бояться води і добре плавають.

На щастя, сьогодні немає необхідності вдаватися до дідівських методів. Нині є багато препаратів для лікування педикульозу, котрі діють одночасно і на вошей і на гнид. Підібрати потрібний допоможе лікар у кожному конкретному випадку: адже в декого, особливо в дітей, можуть виникнути алергійні реакції на протипедикульозні препарати. І тоді їх потрібно буде поєднувати з антигістамінними. Ще один нюанс: обробляти протипедикульозними засобами потрібно не лише того, хто приніс живність додому, а й інших членів родини. А весь одяг і постільну білизну необхідно випрати при високій температурі води.

Ну, а щодо профілактичних заходів - не лінуйтеся частіше оглядати себе і своїх дітей. Особливо важливим такий огляд є після довгого перебування в громадських місцях (наприклад, санаторіях) або при регулярному відвідуванні басейнів, спортзалів тощо.

Кишкові інфекції

Кишкові інфекції– група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання. До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності. Це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей.

Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність, саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок в природніх умовах, зниженням кислотності шлункового соку. Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально - орального механізму, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”. Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування.

Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб.

Ураховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності серед дорослих та дітей на кишкові інфекції для попередження захворювання можна порадити:

- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету, слікувати, щоб ці правила виконувала дитина.

- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.

- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовувати питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.

- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.

- Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості.

- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

- При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.

- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.

- При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

- При подорожуванні не рекомендовано годувати дітей продуктами, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).

- На відпочинку без організованого харчування слід виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом. У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів у дитини необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.

При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.

Кір - гостре інфекційне захворювання

Існує помилкова думка, нібито кір - хвороба легка і оберігати від неї дітей не обов'язково. Однак нерідко це захворювання протікає дуже важко і має тяжкі ускладнення. Щоб захистити дітей від таких наслідків кору, необхідно вчасно прийняти запобіжні та лікувальні заходи. Багато хто помилково вважає, що кожна дитина повинна перехворіти на кір. Це неправильно і давно спростовано наукою і самим життям. Способи зараження Хворий на кір при кашлі, чханні, розмові виділяє в повітря мікроби. Якщо цим повітрям дихає дитина, яка ще не хворіла на кір, навіть дуже короткий час, вона інфікується. Хворий на кір заразний для навколишнього оточення протягом 10 днів з дня появи у нього перших ознак захворювання - нежиттю, кашлю і нездужання. Через здорових людей і речі хворого кір не передається. І якщо дитину, яка тільки занедужала, негайно укласти в ліжко і припинити на 10 днів доступ в квартиру іншим дітям, розповсюдження хвороби не відбувається. Хворіють на кір зазвичай один раз в житті. Повторні випадки бувають дуже рідко. Для кого особливо небезпечний кір У здорових дітей старше 3 років важкі ускладнення кору бувають рідко, тому вони зазвичай добре переносять цю хворобу. Але у маленьких дітей, особливо у віці до 2 років, кір може дати ускладнення, небезпечні для життя. Ці ускладнення частіше бувають у дітей, яких рано відняли від грудей матері, що мало бувають на свіжому повітрі чи страждають на рахіт. Особливо часті ускладнення у дітей, які до моменту появи кору страждають іншими хворобами (запаленням легенів, коклюшем, грипом, дифтерією, скарлатиною) або перенесли їх незадовго до кору. При цих умовах важкі ускладнення можуть з'явитися не тільки у маленьких, але й у дітей старше 3 років. Кір небезпечний і в іншому відношенні: він послаблює організм і знижує здатність чинити опір хворобам. Під час або незабаром після кору діти особливо легко підхоплюють дизентерію, дифтерію або грип. Кір, послаблюючи організм, може також сприяти поверненню тих хвороб, якими дитина страждала раніше. Буває так: дитина, хворіла на туберкульоз, почувається добре, але варто їй захворіти на кір, як туберкульоз знову спалахує з більшою силою. Інша дитина починає видужувати від дизентерії, але якщо він у цей час захворіє на кір, дизентерія знову розгориться і може навіть послужити причиною загибелі дитини. Загрозливі для життя ускладнення кору, загострення туберкульозу, дизентерії зустрічаються частіше у маленьких дітей, і чим вони молодші, тим частіше у них спостерігаються важкі наслідки захворювання. Ось чому маленьких, слабких і хворих дітей треба старанно оберігати від зустрічі з хворим на кір. Якщо ж батьки знають, що така зустріч відбулася, слід негайно повідомити про це медичному працівникові, щоб вчасно зробити дитині запобіжне щеплення. Симптоми кору Від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 17 днів, частіше 7-10 днів. Це - прихований період хвороби, коли в організмі дитини розмножуються мікроби. Тому важливо створити в цей час умови для підвищення захисних сил організму дитини в боротьбі з мікробами: відразу після зустрічі з хворим на кір слід повідомити про це лікаря, за його порадою зробити дитині запобіжне щеплення, почати давати йому більше вітамінів і, поки хвороба не проявилася, якомога більше гуляти з ним на свіжому повітрі. По закінченні прихованого періоду дитина захворює. Вона стає млявою, неспокійною, примхливою; у неї порушується сон, знижується апетит, з'являється жар, нежить, кашель. Ці ж ознаки бувають при грипі, за який часто і приймають початок кору. Через 2-3 дні жар зазвичай спадає, але кашель і нежить посилюються, з'являється чхання, світлобоязнь (дитині боляче дивитися на світло). На внутрішній стороні щік, а іноді й губ, лікар виявляє дрібні червоні цятки, як би посипані дрібними висівками. За цією ознакою лікар безпомилково розпізнає кір. На 4 -5 -й день захворювання температура знову підвищується до 39-40°С, на шкірі з'являється висип у вигляді рожевих або червоних цяток, злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип спочатку з'являється за вухами, на обличчі, шиї, на наступний день - на тулубі, а потім поширюється на кінцівки. Разом з появою висипання посилюється нежить і світлобоязнь, повіки набрякають, обличчя стає одутлим, голос грубим або захриплим, а кашель нав'язливим і болісним. Часто приєднується пронос: випорожнення стають рідкими, водянистими. Самопочуття хворого погіршується, дихання частішає; діти в ці дні особливо мляві, примхливі, то сонливі, то неспокійні. У дітей старше 6-7 років поява висипки може супроводжуватися головним болем, затемненням або втратою свідомості; деякі з них знаходяться в стані глибокого сну і лежать «як пласт»; в інших, навпаки, з'являється марення, неспокій, їх доводиться тримати, так як вони прагнуть кудись бігти. При позитивному перебігу хвороби на 4 -5-й день після появи висипки жар проходить, самопочуття дитини відразу поліпшується, висип тьмяніє, але залишається ще протягом 1-3 тижнів у вигляді коричневих цяток. Зникає світлобоязнь, кашель стає м'якшим і рідкісним, задишка і нежить проходять. Дитина починає одужувати, до нього повертається бадьорість, сон, апетит. Ускладнення Отрута коревого мікроба розноситься кров'ю і вражає весь організм дитини. Від коревої отрути особливо страждають дихальні органи, кишечник, внутрішні оболонки рота, очі, вуха, шкіра. Ці органи і стають улюбленим місцем для розмноження найрізноманітніших мікробів. Організм ослаблений, тому будь-яка інфекція, яка до хвороби була безпечною, може викликати загрозу та ускладнення. Нам відомі випадки, коли у батька дитини було бешихове запалення. До кору дитина залишалася в одній кімнаті з батьком, але не заразилась. Проте після того, як вона захворіла на кір, спілкування з батьком дало тяжкі наслідки: у дитини з'явилися численні гнійники на шкірі і загальне зараження крові. Тільки тривалим і наполегливим лікуванням у лікарні вдалося врятувати їй життя. З ускладнень кору найбільш небезпечним є запалення легенів.

Крім цього у хворого на кір може з'явитися запалення гортані, вух, очей, слизової рота, шкіри. Всі ці ускладнення з'являються частіше у тих дітей, за якими невміло доглядають. Якщо ж догляд за хворим на кір організований правильно, ускладнення не з'являються або, з'являючись, швидко і добре закінчуються. Хворих на кір рідко поміщають в лікарню, тому батьки повинні добре знати, як доглядати за хворим вдома.